Як часто ви опиняєтеся в ситуації, коли вам щось не подобається, ви відчуваєте невдоволення, але волієте змовчати і погодитись? Або в ситуації, коли вам щось не подобається, і ви вибухаєте або відразу, або після того як довго мовчали і накопичували у собі образи? Якщо ви впізнали в цих ситуаціях себе, вам варто познайомитися з поняттям асертивності.
* Асертивність – поведінка, що поєднує внутрішню силу і доброзичливість стосовно оточення, вона характеризується відстоюванням своїх інтересів та прав із повагою до прав та інтересів інших.
На відміну від агресивної поведінки, в якій людина ставить свої потреби вище за потреби інших і провокує конфлікти, і від пасивної поведінки, в якій людина ставить потреби інших вище за свої, дозволяючи іншим порушувати власні права, асертивність передбачає партнерство, спілкування на рівних і збереження відносин навіть у найскладніших ситуаціях.
Що включає в себе асертивність?
-здатність відкрито висловлювати свої бажання та потреби;
-здатність сказати «ні»;
-здатність відкрито говорити про свої позитивні і негативні почуття;
-здатність встановлювати контакти, а також починати, підтримувати і закінчувати розмову;
-здатність хвалити і робити компліменти;
-здатність приймати компліменти і критику
Що нам дає асертивна поведінка?
- Чим більше людина відстоює себе і діє в манері, яку вона вважає правильною, тим вище її самоповага.
- Шанси людини отримати від життя бажане збільшуються, якщо інші розуміють, чого вона хоче, і бачать, що вона захищає свої права і потреби.
- Якщо людина прямо висловлює почуття невдоволення, то негативні емоції не накопичуються. Коли вона не відчуває хворобливої сором’язливості і тривоги, не витрачає сил на самозахист, то почувається спокійно і вільно.
Ось декілька способів розпочати асертивну комунікацію:
- Визначте, чого ви хочете/що вам потрібно/що відчуваєте. Усвідомте, що ви маєте право на ці бажання, потреби, почуття.
- Говоріть спокійно, не обороняючись. Звертайте увагу на тон і гучність голосу.
- Використовуйте «Я -висловлювання» ( “Я…”, “Я люблю/хочу…”, “Я не хочу…”) – беріть на себе відповідальність за власні думки, почуття та потреби.
- Уважно слухайте співрозмовника, відповідайте йому тільки після розгляду його точки зору. Майте на увазі, що існує багато різних думок.
- Зверніть увагу на свою невербальну поведінку. Підтримуйте зоровий контакт із співрозмовником, але не надто пильний.
- Зберігайте відкриту позу: корпус і обличчя повертайте до співрозмовника, не схрещуйте рук та ніг. Дайте співрозмовнику певний простір, але не відступайте.
- Висловлюючи потребу, будьте чітким та конкретним у формулюваннях. Наприклад: ЗАМІСТЬ: «Ти ніколи не прибираєш в нашій квартирі», СПРОБУЙТЕ: «Я був би вдячний, якби ми обидва постаралися тримати нашу квартиру в чистоті».
- Пам’ятайте, що ви маєте право сказати “НІ”. Встановлення обмежень на використання вашого часу, участі або енергії – важливі навички, які потрібно мати або здобути.
Стратегії асертивності:
– Зламана платівка. Будьте наполегливим, повторюйте знову і знову, чого ви хочете, не дратуючись і не підвищуючи голос. Дотримуйтеся своєї точки зору.
– Корисна інформація. Навчіться слухати співрозмовника і зчитувати інформацію, яку він вам дає. Вона дозволить вам наводити аргументи, спираючись на озвучені співрозмовником фрази.
– Розкриття інформації. Асертивно розкривайте інформацію про вас: про те, що думаєте, відчуваєте і як ставитеся до інформації, яка йде від співрозмовника.
– Затемнення. Ця техніка допоможе впоратися з критикою стосовно вас. Не заперечуйте критику і не йдіть в контратаку.
– Погодьтеся з правдою. Знайдіть у критиці те, що є правдою, і погодьтеся саме з цією частиною сказаного.
– Погодьтеся з тим, що виникло непорозуміння.
– Погодьтеся цілком. Скажіть: «Це має сенс».
– Заперечуйте неправильні висновки. Асертивно реагуйте на неточності і логічні помилки.
– Знайдіть компроміс.
Для людини, яка хоче жити повним життям, розвиватися, бути вільною, самодостатньою, впевненою в собі , асертивність є абсолютною необхідністю.
Бажаємо вам успіхів і набуття нових корисних навичок!
