* Даний матеріал перекладений з освітнього ресурсу psykososialberedskap.no, розробленого RVTS East (Норвегія).
Це практичні та корисні інструменти, що мають на меті забезпечення конкретних знань для волонтерів та гуманітарного персоналу, які працюють в зонах катастроф.
Ранок вівторка на залізничному вокзалі Ярен (Норвегія). Потяг зіткнувся з вагоном, задіяні всі аварійно-рятувальні служби. Районна влада та місцева поліція вже давно були готові та натреновані. Цей день настав. Серйозна аварія з великою кількістю постраждалих – створюється аварійний центр. Ведеться повномасштабне навчання із забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій.
Твоя роль
В умовах катастрофи кількість людей, які потребують допомоги, перевищує кількість доступних ресурсів. Тому забезпечення догляду та підтримки є викликом, який передбачає розставлення пріоритетів та необхідність врахування багатьох факторів. Для виконання складних завдань потрібен персонал, що володіє досвідом, розумінням, компетенцією та може швидко оцінити загальну картину.
Персонал стикається із нестачею часу і ресурсів,
сценами протистоянь і відчуттям безпорадності.
Нільс Петтер Рейнхольдт, спеціальний радник, RVTS East
В умовах катастрофи співробітники мають справу із завданнями, які відрізняються від тих, які вони виконують у повсякденній роботі, і від тих, які трапляються в інших кризових ситуаціях. Робота в умовах катастрофи викликає ряд нових виключних проблем, вирішення яких потребує конкретних стратегій та заходів:
Перша психологічна допомога
Більшість людей переживають стресові реакції після травматичних подій. Ці реакції відрізняються між собою і виникають як природний наслідок травматичної події. Якщо одразу надати людині догляд та підтримку, то можна запобігти проблемам із психічним здоров’ям та сприяти зміцненню фізичного стану.
Надання допомоги багатьом одночасно
В умовах катастрофи персонал, який зазвичай працює із окремими особами чи сім’ями, змушений відразу працювати з великою кількістю людей, які потребують допомоги.
Повідомлення про смерть
Найгірше повідомлення, яке ми можемо отримати, – смерть рідної людини. Особливо боляче, коли це відбувається зненацька, наприклад, у випадках самогубств, аварій чи катастроф.
Турбота про дітей та підлітків
Дев’ятеро молодих людей, які пережили теракти в Норвегії у 2011 році, нині є учасниками консультативної групи, створеної омбудсменом Норвегії у справах дітей , назва якої «Експертна група». Вони є експертами, тому що мають власний досвід того, як школи та служби підтримки працюють з дітьми та підлітками, які пережили катастрофу.
Робота з надання допомоги вимагає співпраці та саморегуляції
Робота з усунення наслідків катастроф вимагає співпраці персоналу з керівниками багатьох різних установ. Злагоджена командна робота та впевнені співробітники, які усвідомлюють власні реакції, – це головні фактори заспокоєння та підтримки жертв катастрофи.
Навчання з реагування на надзвичайну ситуацію
Терористичні акти у Норвегії 22 липня 2011 року виявили потребу у більш комплексній програмі забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій, включаючи навчання з реагування на надзвичайну ситуацію, направлені на психосоціальну допомогу. І міністерство охорони здоров’я Норвегії, і незалежна комісія дійшли одного висновку:
22 липня Комісія наголосила на важливості пріоритетності підготовки кадрів у галузі управління сім’ями потерпілих і роботи центру прийому постраждалих від катастроф. Це також має бути включено як елемент у міжвідомчі навчання з реагування на надзвичайну ситуацію.
Плани
У планах готовності до надзвичайних ситуацій має бути чітко описаний алгоритм надання психосоціальної допомоги у випадку катастрофи. Весь персонал, який залучений до роботи з надання допомоги у випадку катастроф, повинен регулярно практикувати надання психосоціальної підтримки постраждалим.
Проведення навчань
Місцева влада повинна регулярно проводити тренування планів готовності до тих катастроф, до яких існує найбільша вразливість. Це є необхідною умовою для забезпечення належної допомоги людям, які безпосередньо і опосередковано постраждали. Досвід проведення таких тренувань має оцінюватися, а плани в разі потреби мають переглядатися.
Рольова гра
Навчання з реагування на надзвичайну ситуацію повинні надати усім співробітникам команди кризового реагування реалістичні можливості для репетицій. Справжня рольова гра з акторами, яка демонструє різні кризові ситуації, є надзвичайно важливою, адже дає персоналу реалістичний досвід хаосу під час катастрофи.
Ефективне лідерство в умовах катастроф
У випадку катастрофи лідери повинні вміти як приймати, так і виконувати рішення. Лідерам необхідно бути компетентними у врегулюванні кризових ситуацій та мати ґрунтовні знання про плани та ресурси.
Будучи відповідальним, ви повинні оцінювати, направляти і віддавати накази- не обов’язково брати безпосередню участь. Іноді це може стати проблемою; важко встояти перед прагненням робити все самостійно.
Ларс Вейсет, кризовий психіатр і дослідник.
Планування та підготовка до надзвичайних ситуацій
Необхідність ефективної координації та лідерства проявляється зокрема у центрі прийому постраждалих від катастроф, де знаходяться потерпілі люди з різними потребами. Лідерство передбачає визначення складних пріоритетних завдань в умовах обмеженого часу та ресурсів. Для цього потрібні систематичні тренування та репетиції.
Характеристики ефективних кризових лідерів
Загалом ефективне лідерство характеризується такими якостями та навичками як позитивна комунікація, компетентність, досвід та оптимістичне мислення. Є три лідерські якості, які особливо важливі для здійснення ефективного кризового управління: знання та досвід, вміння слухати та здатність приймати рішення.
Вшанування пам’яті
Після нещасних випадків та катастроф зазвичай вшановують пам’ять загиблих. Це сприяє об’єднанню та допомагає тим, хто втратив близьких, збагнути суть хаотичної ситуації.
Взаємодія зі ЗМІ
Управління засобами масової інформації- це найважливіше завдання лідерства в умовах катастрофи. Бути в центрі уваги ЗМІ- досить непросте випробування. Підготовка та навчання ключових співробітників ЗМІ є необхідною умовою для успішного рішення цього завдання.
Використання можливостей соціальних мереж
На сьогодні передбачається, що органи влади та організації, які мобілізуються в умовах катастрофи, будуть використовувати соціальні мережі. Ефективна комунікація відразу після катастрофи може зробити вагомий внесок у порятунок життів.
Халвор Фоссум Лауріцен, колишній голова закордонних справ Червоного Хреста Норвегії: «Управління надзвичайними ситуаціями вимагає одночасно як гнучкості, так і чіткої структури».
Організація роботи в умовах катастрофи
Катастрофи відрізняються від інших нещасних подій масштабом, хаосом, кількістю жертв та залучених сторін. Для створення структури необхідні тренування, а також адаптовані та узгоджені плани і процедури.
Місцева кризова група управління відповідає за керівництво та координацію заходів реагування під час стихійних лих, великих аварій, терористичних актів, масових вбивств та інших подій, які впливають на суспільство в цілому.
Нільс Петтер Рейнхольдт, спеціальний радник, RVTS East
Психосоціальна підтримка під час катастроф потребує всебічної координації та співпраці з чіткою лідерською структурою. Обставини вимагають від персоналу гнучкості та спроможності працювати самостійно.
Роль групи кризового реагування у готовності до надзвичайних ситуацій
Група кризового реагування- це незалежна команда, яка внутрішньо організована залежно від поставлених завдань. План психосоціальної готовності описує, як команда повинна управляти кризовими ситуаціями, аваріями та катастрофами.
Центр прийому постраждалих від катастроф
Центр прийому постраждалих від катастроф створений для того, щоб місцева влада та поліція могли приймати, реєструвати та супроводжувати евакуйованих осіб і їхніх найближчих родичів. Функціонування такого Центру вимагає координації та співпраці між групами кризового реагування та аварійними службами.
Комунікація
Кризова комунікація полягає в тому, щоб ефективно передавати необхідну і точну інформацію в умовах обмеженого часу.
Підтримка персоналу та подальші дії
Персонал, залучений до роботи з надання допомоги при катастрофі, стикається з опором, а також з почуттям безпорадності та відчаю. Тому персонал також потребує подальшого спостереження; стратегії для цього мають бути включені в плани забезпечення готовності.
