4 березня 2024 року відбулась конференція «Безпечний простір: комплексна психосоціальна підтримка українських шкіл в умовах війни». Метою заходу було підведення підсумків діяльності програми психосоціальної підтримки «Безпечний простір» за два роки повномасштабної війни, обмін досвідом учасників впровадження програми, презентація результатів дослідження та обговорення планів з масштабування програми в Україні та Європі. Конференція була організована ГО «Слова допомагають» та Центром психічного здоров’я Києво-Могилянської академії у партнерстві з Державною службою якості освіти України за підтримки Plan International та фінансової підтримки Іспанського агентства міжнародного співробітництва та розвитку (AECID).
«Безпечний простір» — це програма психосоціальної підтримки для шкіл та дитячих садочків, розроблена психологами Центру психічного здоров’я Києво-Могилянської академії.
За два роки повномасштабної війни у програмі «Безпечний простір» пройшли навчання 7885 педагогів, 414 шкільних психологів та охоплено 2020 шкіл з усієї України. Такі дані наводить Григорій Баран — менеджер проєкту «Безпечний простір: комплексна психосоціальна підтримка українських шкіл в умовах війни».
«Сьогодні ми робимо все можливе, щоб ця програма була продовжена. Ми б не хотіли зупинятися, адже війна триває і психологічний стан дітей страждає від дій агресора. Коли ми провели тестування учнів 6 і 8 класів, ми побачили у відкритих відповідях наших учнів і вчителів, що найбільше, на їхню думку, на результати навчання впливає саме психологічний стан учнів. Тому переконаний, що те, що ми зробимо та робили в межах цього проєкту, є однією з ключових умов підвищення якості освіти», — зазначив Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України.
«Plan International є організацією з розвитку, тож для нас було дуже приємно і великою честю підтримати такий проєкт», — висловився Денис Дубровкін, програмний менеджер Plan International.
«Наразі концепція психологічно безпечного середовища є пріоритетом Міністерства освіти і науки України, і ми спільно з Міністерством працюємо над тим, аби в школах впроваджувати практики, активності, які дозволяють зберігати психічне здоров’я учасників освітнього процесу, робити простір школи, закладів освіти безпечним і таким, який спрямований на розвиток», — розповідає Анастасія Голотенко, експертка координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів України.
Конференція складалася з трьох секцій, у яких спікерами виступали учасники впровадження програми.
Під час першої секції обговорювали організацію безпечного психосоціального освітнього простору для вчителів і дітей та навчання педагогів. У секції взяли участь автори програми, національні тренери, а також педагоги, які впроваджували програму в своїх школах.
Сергій Богданов, керівник Центру психічного здоров’я Києво-Могилянської академії, поділився результатами дослідження щодо впровадження програми «Безпечний простір» у роботі з вчителями. 59% вчителів відмітили збільшення ефективності залучення учнів. 46% педагогів повідомило про позитивні зміни у їхній взаємодії з учнями. 57% педагогів відчули покращення свого самопочуття (зменшення рівня вигорання): найбільші зміни відбулися за показниками «емоційне виснаження» та «зниження особистої успішності». Тобто вчителі стали відчувати більше енергії, вони краще себе почувають емоційно та фізично, і це допомагає їм підтримувати контакт з учнями.
Своїм досвідом використання методик «Безпечного простору» в роботі з учнями поділилась Ірина Гайдук, вчителька Полтавського ліцею №6 «Лідер»:
«Звичайний урок перетворюється на гру, але я не шкодую ні трохи про це. По-іншому підійшла, наприклад, до вивчення поезії Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати». І гра «Намалюй настрій» перетворилася на гру «Намалюй вірш». Діти швидше і краще вивчили вірш. На виконання домашнього завдання витратили менше часу… Гра — це задоволення та ресурс як для учнів, так і для педагогів. Тому я особисто вдячна авторам за отриманий збірник з іграми. Для мене це дуже важлива книга у підготовці до уроків та годин спілкування…
Як побажання, вважаю, подібні тренінги потрібно зробити обов’язковими для кожного педагога незалежно від предмету та вікової категорії…
Ще трохи вражень про шеринг. Його місце важливе і велике… Приклад — урок опису улюбленої домашньої тварини: усі працюють, і ось я помічаю великий сум і навіть сльози в очах Вані. Підходжу і кажу «Іноді в житті буває, що ми засмучуємося. Хочеш про це поговорити?». І дитина розкрилася — коли від’їжджали з Маріуполя, то не змогли взяти з собою собаку породи водолаз. Діти підтримали, поділилися своїми історіями. Але найголовніше у той момент — це цінна підтримка однокласників і учителя. Я щаслива з того, що можу створювати учням простір довіри та підтримки, що вони почуті, що тут панує тепле й затишне спілкування. Я можу насичувати кожен урок грою і просто бути людиною довіри для своїх учнів та колег».
Під час другої секції автори програми, національні тренери та шкільні психологи обговорювали досвід впровадження групової психологічної роботи з дітьми під час навчального процесу в школі. Оксана Залеська, співавторка «Безпечного простору», розповіла про програму навчання для шкільних психологів та виступила модератором секції.
Про вплив групових корекційних занять на дітей розповіла Алла Зініч, психологиня ліцею «Гармонія» міста Боярка, учасниця програми «Безпечний простір»:
«…Третя група була особлива. Це діти паралелі п’ятих класів, підлітки. У деяких учнів батьки знаходились на війні. З ними я обрала модуль «простір моїх змін». Перше заняття було не з легких: тривожні обличчя, у деяких були запитання «чому ми тут», «навіщо нам це потрібно». Вже на третьому занятті емоційний стан дітей покращувався, поступово входили в програму. Найбільше сподобалась вправа «готуємо піцу», рухливі ігри, вправи з метафоричними картками.
У групі був один хлопчик, який відмовився брати участь. Я йому запропонувала посидіти і поспостерігати. Коли проводила вправу «безпечне місце», він погодився працювати. Після вправи він розплакався, розповів що дуже хоче додому в Донецьку область, у свій будинок. Група його підтримала, інші діти розповіли свої історії, дали зрозуміти, що він тут не один такий… Емоційний стан дітей покращувався, батьки деяких учнів давали позитивний зворотній зв’язок. Класні керівники теж помітили зміни. Діти, які були залучені до проєкту, ділилися досвідом під час виховних годин…
Спілкуючись з дітьми я зрозуміла, що для них дуже потрібні такі заняття. Адже наші діти отримали непростий досвід. Я рада, що стала для них підтримкою. Я відчуваю, що дітям це необхідно, що вони мені довіряють, і це дуже цінно для мене».
Наприкінці обговорення Сергій Богданов поділився результатами дослідження щодо впровадження програми у роботі з дітьми. Програма найбільш ефективна для дітей, які мають виражені симптоми психологічної травми. Саме серед цих дітей результати опитування показали значне зниження рівня симптомів ПТСР у 91,3% дітей віком 8-10 років, та у 75,2% дітей віком 11-16 років. Серед хлопчиків спостерігалось більш суттєве зменшення уникаючої поведінки, а серед дівчаток — знизилась інтенсивність навʼязливих спогадів про травму. Також групова психологічна робота зміцнила всі показники резільєнтності дітей на статистично значущому рівні.
Під час третьої секції було обговорено масштабування програми «Безпечний простір». Автори Сергій Богданов та Ольга Федорець розповіли про досвід впровадження у країнах Європи: Польщі, Австрії, Молдові та Чехії. Авторка програми Оксана Залеська поділилась напрацюваннями щодо впровадження програми у дошкільних закладах та в роботі зі студентами.
Сергій Богданов навів аргументи щодо важливості масштабування програми «Безпечний простір»:
– ефективність ранніх програм втручання — важливо, щоб діти отримали допомогу якомога раніше,
– психологічне відновлення й профілактика психічних проблем у майбутньому,
– залученість дітей до навчання та збільшення ефективності навчання,
– зміцнення психічного благополуччя серед педагогічного персоналу.
Григорій Баран, менеджер проєкту «Безпечний простір: комплексна психосоціальна підтримка українських шкіл в умовах війни» підводячи підсумки конференції, підкреслив необхідність якомога раніше, ще з дошкілля, створювати безпечний простір. Також він наголосив на важливості залучення студентів до таких програм як «Безпечний простір», щоб майбутні фахівці отримували передовий та інноваційний досвід у сфері психосоціальної підтримки та застосовували набуті знання у своїй роботі.
